Епіднагляд

Епідеміологічний нагляд - це постійний збір епідеміологічних даних (результатів лікування) для відстеження динаміки змін захворюваності або поширеності за тривалий період часу. Дані епідеміологічного нагляду збираються та узагальнюються на всіх рівнях, від місцевого до національного. Дані нагляду свідчать про перебіг епідемії на рівні результатів лікування, проте не завжди можуть свідчити про вплив тієї або іншої програми.

 

За даними ВООЗ в Україні розрахункові поширеність і захворюваність на ТБ з 2007 р. мають тенденцію до зниження щорічно в середньому на 4,4% і 3,3%, відповідно. 

Розрахункові показники захворюваності та поширеності ТБ, 1990 – 2014 рр. 

У 2014 році розрахункова захворюваність на ТБ складала 94,0 на 100 тис. населення (за даними рутинного епіднагляду - 71,2 на 100 тис. населення), розрахункова поширеність на ТБ - 114,0 на 100 тис. населення (за даними рутинного епіднагляду - 90,2 на 100 тис. населення). Таким чином в 2015 р. своєчасно не виявлено 23% випадків захворювання на ТБ, що спричинило подальше поширення ТБ серед населення.

Захворюваність на ТБ, включаючи нові випадки та рецидиви, Україна, 2015 р., абс. кількість

За даними форми № 8 "Звіт про захворювання на активний ТБ" у 2015 р. захворюваність на ТБ,  що включає нові випадки та рецидиви, серед усього населення України становить 70,5 на 100 тис. населення (2014 р. – 71,2).

Захворюваність на ТБ, що включає нові випадки та рецидиви, Україна, 2015 р., на 100 тис. населення

Вікова структура осіб, які захворіли на ТБ, %

Захворюваність на ТБ, включно з новими випадками та рецидивами, серед дітей (0-14 роки) становить 8,8 на 100 тис. відповідного населення (568 випадків), серед підлітків (15-17 років) - 24,4 на 100 тис. відповідного населення (284 випадки), дорослого населення (18 років і старше) - 83,4 на 100 тис. відповідного населення (29 299 випадків).

Серед усіх осіб, які захворіли на ТБ, 77% складають особи працездатного  віку (18 - 54 років), в тому числі вікова групу 25 - 44 роки складає 52,5%, що свідчить про високий соціальний вплив та економічне навантаження, що спричинює  ТБ у державі.

Соціальна структура нових випадків ТБ, 2015 р. 

Серед нових випадків ТБ 12,5 % становлять хворі, які зловживають алкоголем та 3,0 % – споживачі ін’єкційних наркотиків, що свідчить про нагальну потребу подальшого розвитку в країні освітньо-профілактичних програм та заходів із соціальної підтримки пацієнтів із забезпеченням активної участі інститутів громадянського суспільства.
Майже у 3 рази, зросла захворюваність на ТБ працівників ПТЗ: 248,4 на 100 тис. відповідного населення, у 2015 р. у порівнянні  з 84,8 у 2013 р., що є результатом відсутності ефективних заходів ІК в ЗОЗ.

Структура захворюваності на ТБ позалегеневої локалізації, 2015 р.

Тягар ТБ в Україні, 2015 р.

На підставі комплексної оцінки рівнів захворюваності, смертності, летальності,  інвалідності від ТБ та поширеності МРТБ та ТВ/ВІЛ, найвищий індекс епідеміологічного тягаря ТБ в 2015 році зафіксовано в Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській, Київській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях.

Показник захворюваності на ТБ, включно з новими випадками та рецидивами, у поєднанні зі СНІДом у 2015 р. становить 13,0 на 100 тис. населення (2014 р. - 12,1). Смертність від зазначеної патології у 2015 р. становила 4,5 на 100 тис. (2014 р. – 4,6).

Динаміка захворюваності на ТБ/ВІЛ в Україні

Суттєве зростання кількості випадків поєднаної ко-інфекції ВІЛ/ТБ (2015 р. - 5572, 2014 р. – 5210) свідчить про посилення тягаря епідемії ВІЛ-інфекції в країні.

Найвищі показники захворюваності на ТБ/ВІЛ на 100 тис. населення зафіксовані у 2015 році у Одеській (43,8), Дніпропетровській (29,1), Миколаївській (23,0) областях, найнижчі – у Закарпатській (2,0), Тернопільській (2,6), Івано-Франківській (4,1) областях.

Захворюваність на ТБ/ВІЛ у розрізі регіонів України

У 2014 році Україна стала однією з п’яти країн світу з найвищим тягарем МР ТБ. Завдяки впровадженню стандартизованих методик діагностики ТБ з використанням іноваційних методів досліджень зареєстровано зростання кількості випадків МР ТБ з 3482 осіб у 2009 р., до 8440 – у 2015 р., що підтверджує високу ефективність такого підходу.

За результатами першого національного епідеміологічного дослідження щодо хіміорезистентного ТБ в Україні рівень МР ТБ серед хворих, яким вперше в житті встановлено діагноз ТБ, складає 24,3 %, серед хворих з повторними випадками ТБ – більш ніш у двічі вище - 58,2 %. Питома вага випадків РР ТБ становить 13,9 % від загальної кількості хворих на МР ТБ.

Рівень МР ТБ серед нових випадків значно вищий у південно-східних регіонах в порівнянні з центральною та західною Україною.

Кількість випадків МР ТБ/РР ТБ, 2011- 2015 рр.

Показник поширеності на всі  форми активного ТБ у 2015 р. в порівнянні з 2014 р. знизився на 6,1 % (з 90,2 на 100 тис. населення – у 2014 р. до 84,7 на 100 тис. населення у 2015 р.).

За даними аналізу територіального розподілу хворих на всі форми активного ТБ, у 2015 р. найвищі показники поширеності зареєстровано у Одеській (136,7 на 100 тис. населення), Миколаївській (132,3 на 100 тис. населення), Херсонській (124,1 на 100 тис. населення), Дніпропетровська (122,1 на 100 тис. населення) областях, що перевищили середній показник по Україні у 1,5 рази (84,7 на 100 тис. населення).

Найнижчі показники поширеності на всі форми активного ТБ у Тернопільській (55,3 на 100 тис. населення) та Хмельницькій (63,6 на 100 тис. населення) областях.

На фоні достовірного зниження у двічі показника смертності від ТБ в Україні впродовж останніх 9 років (2008 р. – 22,4 на 100 тис. нас., 2015 р.– 10,8), рівень смертності хворих з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ зменшується повільно і в 2015 році становить 4,5 на 100 тис. населення. 

Динаміка рівня смертності від ТБ та ТБ/ВІЛ, Україна, на 100 тис. населення

Найвищий рівень смертності від ТБ у 2015 р. зареєстровано у Луганській (18,1 на 100 тис.) та Херсонській (18,6 на 100 тис.) областях, найнижчий - м. Київ (5,8 на 100 тис. населення) та Тернопільській (6,9 на 100 тис.) області. 

Рівень смертності від ТБ та ТБ/ВІЛ у розрізі регіонів України, 2015 р.