Гепатити С і B

Гепатит B 

Гепатит B — інфекційне захворювання, що спричиняється вірусом гепатиту B (HBV) та уражує печінку, призводячи до її запалення, яке називається гепатитом.

Вірус гепатиту B впливає на функції печінки відтворюючись в її клітинах, які називаються гепатоцитами. Гепатит B буває гострим (самообмеженим) чи хронічним (довготривалим). Хворі з самообмеженою інфекцію позбавляються її за тижні чи місяці.

Більш ніж 95% людей які були заражені вірусом в дорослому віці пройдуть повне відновлення і розвинуть захисний імунітет від вірусу. Щоправда ця ймовірність падає до 30% для молодших дітей, і лише до 5% для новонароджених що отримали інфекцію від матері при народженні позбавляться від неї. Це населення за життя з ймовірністю 40% помре від цирозу чи гепатоцеллюлярної карциноми. Серед тих хто заражені між роком та сімома, 70% позбудуться інфекції. 

За оцінками, в 2004 у світі було інфіковано 350 мільйонів осіб. Національна те регіональна поширеність коливається від 10% в Азії до менш ніж 0.5% в США та північній Європі. Шляхи зараження включають вертикальну передачу (при народженні), горизонтальну передачу на ранніх роках життя (укуси, поранення та санітарні звички) та горизонтальну передачу у дорослому віці (статеві контакти, внутрішньовенне вживання препаратів).

 

Гепатит С

Гепатит С — це інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту С (HCV) і уражає в основному печінку людей. Інфекція часто перебігає безсимптомно, але хронічна інфекція призводить до утворення фіброзу в печінці і в кінцевому результаті до цирозу, чи раку печінки (гепатокарциноми). Зараження відбувається парентерально, від прямого попадання вірусу з крові у кров, під час внутрішньовенного вживання наркотиків, чи при переливанні крові, внаслідок погано стерилізованого медичного обладнання. Вірус зберігається в печінці у близько 85% інфікованих. Стандартно гепатит С лікують за допомогою довготривалої комбінованої противірусної терапії, і 50-80% людей, що проходять таке лікування, видужують.

За деякими оцінками, 130–170 мільйонів людей у світі інфіковані гепатитом C.

Гепатит C часто не має симптомів, але хронічна інфекція може викликати фіброз печінки, а за кілька років — цироз. При прогресуванні цирозу виникає печінкова недостатність, може розвиватися цироз-рак печінки. Через розширення вен стравоходу та шлунку може виникнути смертельна кровотеча.
Пегільований інтерферон та рибавірин — стандартні ліки від HCV. Хворі на цироз чи рак печінки потребують трансплантації печінки, але, зазвичай, після трансплантації вірус повертається.

За даними ВООЗ, Україна належить до країн із середньою розповсюдженістю гепатиту С – інфіковано приблизно 3% громадян, що складає ~ 1 170 000 осіб. Однак, за результатами вибіркового моніторингу груп ризику, рівень інфікування вірусом гепатиту С серед деяких з них значно перевищує середньостатистичні показники і сягає 40 – 60%.

За ступенем негативного впливу на здоров’я населення та масштабами захворюваності вірусні гепатити в Україні займають домінуюче місце в структурі інфекційної патології разом із грипом та гострими інфекційними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

В останні роки помітна тенденція до збільшення захворюваності на вірусний гепатит С, в тому числі випадків хронічних форм захворювання. За даними ВООЗ, на хронічний гепатит С страждає біля 150 млн. осіб, а 350 тис. щорічно помирають внаслідок ураження печінки вірусом гепатиту С. Захворюваність та летальність внаслідок гепатитів В і С прогресивно збільшується на планеті та, за даними експертів, подвоїться до 2015 – 2020 рр. Вже зараз загальна кількість хворих на гепатити у світі в 14 – 15 разів перевищує кількість ВІЛ-інфікованих. Вірусні гепатити у 50 – 100 разів є більш заразними, ніж ВІЛ.

Вірусні гепатити з гемоконтактним  механізмом передачі збудників, перш за все, гепатит С, є важливою проблемою сучасної медичної науки і практичної охорони здоров`я усіх країн світу. Це обумовлено широким розповсюдженням, високим рівнем захворюваності, вираженим поліморфізмом клінічних проявів, численністю шляхів та факторів передачі збудників, а також надзвичайно несприятливими наслідками, до яких можуть призвести гепатити – формуванню хронічних уражень печінки, в тому числі цирозу і гепатоцелюлярної карциноми.

За оціночними даними ВООЗ, 57% випадків цирозу печінки і 78% випадків первинного раку печінки зумовлено впливом вірусів гепатиту В або С. Окрім цього, гепатити В та С мають багато позапечінкових проявів, що ускладнює їх діагностику та може перешкоджати призначенню відповідного лікування.

Вірусний гепатит С. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах до Наказу МОЗ України №233 від 02.04.2014 

Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої)  медичної допомоги дорослим та дітям вірусний Гепатит С