Опіоїдна залежність

Наркотична залежність — це хронічне захворювання, що рецидивує. Воно характеризується:

1) вираженим (компульсивним) потягом до повторного прийому психоактивних речовин (ПАР);
2) зниженням або втратою контролю щодо їх прийому;
3) вираженими негативними переживаннями (тривога, дисфорія, безсоння) у разі неможливості отримати доступ до них. При розвитку наркозалежності відзначають спільний для всіх її варіантів шлях. Спочатку з’являється імпульсивний потяг до прийому ПАР, який більшою мірою асоціюється з позитивними переживаннями (ейфорія, відчуття психічного і фізичного комфорту, почуття задоволення), проте поступово в ході розвитку процесу починає переважати компульсивний потяг, пов’язаний, переважно, з потребою в усуненні негативних переживань (дисфорія, почуття дискомфорту, різноманітна психо-вегетативна симптоматика), які асоціюються з синдромом відміни — гострим абстинентним синдромом.

Хоча термін «наркоманія» все ще фігурує у вітчизняному законодавстві і навіть в деяких документах, прийнятих Міністерством охорони здоров’я України, в Міжнародній класифікації хвороб 10 перегляду (МКХ-10) він не зустрічається. 

На жаль, сьогодні в суспільній свідомості слово «наркоман» все ще асоціюється, в першу чергу,з поняттям «злочинець», а не «хворий». В МКХ−10  є група захворювань, що позначаються родовою категорією «Психічні та поведінкові розлади, що викликані вживанням психоактивних речовин (ПАР)».

Завдяки численним дослідженням, проведеним в останні десятиріччя, стало абсолютно ясно, що залежність від наркотиків (опіоїдів) — це захворювання головного мозку і що формується воно далеко не в усіх, хто починає вживати психоактивні речовини. Необхідним є поєднання низки чинників: спадкових, психологічних, мікро- і макросоціальних.

У даному розділі ви знайдете вичерпну інформацію про: 

  • Керівні документи у сфері наркополітики та протидії  опіоїдній залежності
  • Статистичну інформацію
  • Аналітику та керівництва
  • Сайти замісної підтримувальної терапії (ЗПТ)